Сьогодні Голова Національного Банку України Андрій Пишний не прийшов на сьогоднішнє засідання ТСК у справі «Мідас» через нібито «термінове відрядження». Справа у тому, що декілька джерел в НБУ стверджують, що пан Пишний сьогодні весь день проводив наради у Нацбанку. І це точно не відрядження, хоча і дало йому можливість не давати покази на ТСК.
Тобто Пишний не поїхав навіть у те фейкове «відрядження», над змістом якого наполегливо працювала команда НБУ всі вихідні. До речі, поки він шукав можливість проігнорувати ТСК, українці шукали в мережі пояснень від Вови чи той він Вова для якого будують дім в Дінастії і як сталося, що пан Пишний не помітив те, як Міндіч, Цукерман і Веселий формували Наглядову раду державного Сенс-банку. Схоже, що ця Зе-команда вірна собі і кладе на всіх та на запит суспільства. Єдине, що може хоч трохи виправити цих людей – строк за скоєне. І щоб не отримати строк вони не хочуть давати покази і тому в інформаційному просторі з’являються повідомлення, що Умєров, Пишний та інші прийти на ТСК не можуть, бо поїхали.
Але через відсутність на ТСК тих, до кого є питання сьогоднішнє засідання ТСК перетворилося на чистий фарс. Це засідання було позбавлене сенсу у прямому й переносному значенні. Бо без тих самих панів Пишного та Веселого нема сенсу розмовляти про Сенс-банк. І пани Умєров, Жумаділов з Марченко теж знайшли собі важливіші справи.
По факту відбувся смачний харчок в обличчя українського парламентаризму і примитивне ігнорування суспільно важливої теми. І якщо по хорошому, то депутатам ВР після того, як стало відомо, що Пишного та Умєрова не буде – варто було просто скасувати засідання. Бо голова НБУ не прийшов на парламентську комісію саме тоді, коли треба відповідати на питання щодо Sense Bank. І це ознака приховування злочину. Бо історія із Sense – це не «ще один епізод». Це системно важливий державний банк, який після націоналізації завели під неформальний контроль Хірурга чи, вибачте, Алі-Баби. І Кабмін тут лише проміжний інструмент, а Нацбанк – головний.
Тому є лише два варіанти – жахливий і кошмарний. Або НБУ був у курсі й мовчки погодив цю історію. Або до НБУ ставилися як до інституції, яку просто покличуть наприкінці, коли все вже вирішено і до Пишного взагалі ставляться, як до статиста. А потім просто – «виклич Пишного». Обидва варіанти – катастрофа для репутації регулятора і проблема для державного управління.
Так, покази Пишного перенесли на 14 травня. Добре. Запам’ятаємо дату. І щось підказує, що 14 травня ми можемо знову почути якусь надзвичайно поважну причину, чому голова Нацбанку не може відповісти на дуже прості питання. Наприклад, він не зможе прийти, бо в нього шпаківня не дороблена. Або йому треба буде негайно звалити. Знову. Куди завгодно, аби не на ТСК.
Бо коли є що пояснювати – приходять і пояснюють. А коли земля горить під ногами і нам хоч день простояти і хоч ніч продержатися – з’являються «термінові відрядження».
І тут вже у справу мають втручатися не депутати, а слідчі. У зв’язку з чим у мене питання до НАБУ: шановні, а чому досі не допитаний Пишний та Умєров? І взагалі, де їх підозри через те, що ми дізналися з нових “плівок Міндіча”?