Поговорив з декількома представниками бізнесу, які кажуть, що по великому рахунку не важливо, хто знаходиться на посаді того чи іншого міністра в урядах Зеленського. Бо всі вони просто виконавці волі ОП і якщо все виконують добре, то їм не заважають робити все інше в своїх інтересах. Не заважає Банкова та підконтрольні силовикі. А НАБУ та САП навпаки.

Український бізнес хвилює, що поновилися маски-шоу, що силовики стали ще більше тиснути на бізнес і що питання бронювання, за яке відповідає саме Уряд, знову стає темою для шантажу бізнесу і вимагання грошей. Бо коли розплідники верблюдів або пересувні цирки, або ще якісь такі структури мають бронювання, то це тупа, але стабільна тема декого у владі. А от коли є загроза, що комбайнерам, електрикам, оборонпромовцям чи тим, хто забезпечує життєдіяльність держави, будуть створювати такі умови, що без хабаря не отримати бронювання, то це вже схема, як і з виїздом за кордон або отримання чергової псевдо-інвалідності через МСЕК. Не розуміє український бізнес чому Вадим Данильченко, особистий фітнес-тренер Зеленського, має бронювання, а технолог, який відповідає за пошиття форми чи за зборку дронів повинен щось комусь в кишеню совати. До речі, жодна близька людина Зеленського не воює. Ані друзі, ані колеги, ані бізнес-партнери, ані особистий фітнес-тренер. І це теж багато про що говорить.

Першоджерело: https://censor.net/ua/blogs/4013213/nove-lijkopepesuvnytstvo