Спроби виправдати злочин часто містять одну й ту саму маніпуляцію: «Так, це було, але ж ось наші неймовірні досягнення».

Це називається апеляцією до заслуг або моральним ліцензуванням. Сенс простий: минулі або паралельні досягнення пропонують зарахувати як моральну компенсацію за порушення закону, прав людини чи елементарної етики.

Саме так десятиліттями намагалися виправдовувати різні режими.

Прихильники Муссоліні казали: «Зате потяги ходили вчасно», замовчуючи ліквідацію демократії, політичні репресії, агресивні війни та застосування хімічної зброї.

Після війни Альберт Шпеєр представляв себе лише «ефективним менеджером», хоча його система забезпечувала військову промисловість Третього рейху мільйонами примусових робітників (переважно з окупованих територій), багато з яких загинули.

Прихильники Піночета й сьогодні часто говорять про економічне диво Чилі, відсуваючи на другий план тортури, позасудові страти та насильницькі зникнення тисяч людей.

У всіх випадках використовується одна й та сама логіка: «Результат виправдовує засоби». Десь ми це проходили.. чи проходимо.. може навіть і не “десь”..

Але це не працює ні з точки зору логіки, ні з точки зору моралі.

Побудовані дороги не скасовують тортур. Зростання економіки не скасовує вбивств. Ефективне виробництво не скасовує використання рабської праці. Захист чи відбиття певної ділянки – не виправдовує ні катувань, ні знущань, ні втрат.

Тим більше, коли відсутня розмова про провали і недосягнення успіху славозвісних полків і командирвів. Коли відсутя реальна оцінкка дій та якості, співвідношення результату з ресурсами і втратами та впливом на майбутнє.

Досягнення можуть пояснювати, чому людина чи режим були популярними або ефективними в окремих сферах. Але вони не є виправданням злочинів.

Якщо ми починаємо оцінювати мораль і законність за принципом «зате…», то рано чи пізно будь-який злочин можна буде виправдати достатньо великим досягненням. Саме тому цивілізовані суспільства відокремлюють оцінку результатів від оцінки способів їх досягнення. Як казав пан Корч: реабілітуємо посмертно. Неймовірна стратегія. (с) Олександр Ширшин, офіцер ЗСУ

Першоджерело: https://t.me/BerezaJuice/67264