Я спілкувався з людьми, які були в полоні у рашистів. І з тими, хто пройшов концтабір «Ізоляція», і з тими, хто пережив російський полон після повномасштабного вторгнення. Щоразу це були історії, які шокували й були майже фізично болісними. І вони завжди викликали пекучу ненависть до рашистів.
Сьогодні я прочитав ще одну історію про полон. Це історія іншої війни, але вона така ж моторошна й болісна. І викликає ті самі емоції щодо нелюдів, які чинять злочини. Це історія ізраїлітянки Рімон Бухштав-Кіршт, яка докладно розповіла про все, що пережила після викрадення з кібуцу Нірім разом зі своїм цивільним чоловіком Йогевом Бухштавом. Вона згадує тортури, знущання, розлуку з коханим, якого згодом убили в полоні, зустріч із Ях’єю Сінваром і людину, якій під час нападу встромила виделку в руку. Страшна історія. Але вона показує, що всі нелюди схожі — чи то палестинські, чи то рашистські.
Першоджерело: https://t.me/BerezaJuice/66835