Наші можновладці та їхня обслуга обожнюють стрибати на граблі. З розбігу. А потім, із приголомшеними обличчями, дивляться на величезну ґулю на лобі та кровяку із носа й дивуються, що їм боляче. А все тому, що вони не лише невігласи, а й невиліковні дурні, які постійно наступають на ті самі граблі.
Саме це зараз відбувається з очільником ДБР Сухачовим. Бо він разом з одіозним суддею Вовком запустили «ефект Стрейзанд», і тепер у мережі тисячі дописів про те, що Печерський районний суд Києва в особі судді Вовка заборонив журналістам публікувати розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які нібито належать брату директора ДБР Олександру Сухачову. Ба більше, вже зафіксовано понад мільйон запитів у Google про ці квартири, офіси, магазини та інші об’єкти нерухомості. Браво! Вони зробили це разом! І всім заборонити не вийде, тож подальший розвиток подій легко спрогнозувати.
Давайте відверто визнаємо: неможливо переглянути всі розслідування про корупцію та дивне збагачення українських високопосадовців, тому що таких розслідувань багато, а часу мало. Але коли щось забороняють дивитися і про це починають говорити всі, то саме це ми обов’язково подивимося. Це і є «ефект Стрейзанд». Фактично це соціальний феномен, за якого спроба вилучити певну інформацію з публічного доступу — через цензуру або блокування контенту — призводить лише до її ще ширшого поширення, особливо в інтернеті. Але наші довбні знають, як набивати собі кишені грошима, проте нічого не знають про закони інформаційного простору.
Але в цій ситуації головне інше. Це банальне тестування заборони на оприлюднення будь-якої інформації про корупцію та незаконне збагачення. Тож посіпаки Зеленського вирішили, що корупцією займатися можна, а оприлюднювати інформацію про неї — ні. Що «двушечку на Москву» відправляти можна, а розповідати про це — ні. Що будувати будинок у «Династії» для якогось Вови можна, а право ставити запитання про це треба забрати. Що можна записувати незаконно набуте майно на водіїв, нянь, коханок, коханців, братів та інших підставних осіб, а розповідати про це заборонено. Після цього хочеться запитати цих представників влади, а ви взагалі при здоровому глузді? Чи вам дуже хочеться спровокувати протест суспільства?
До речі, нагадаю, що це не перша спроба влади закрити рота тим, хто про неї розповідає. Нещодавно Ощадбанк так само спробував змусити мене замовкнути й подав проти мене класичний SLAPP-позов. Що таке SLAPP? Це Strategic Lawsuit Against Public Participation — свідомо необґрунтовані судові позови, які впливові особи, політики чи корпорації подають проти громадян, журналістів або активістів з метою залякати їх, змусити замовкнути та виснажити фінансово за критику або громадську діяльність. До речі, суд досі не відбувся. А ще хочу зауважити, що подібного не було при Януковичі і Порошенко, але при Зеленському стає сталою практикою і остаточним реваншем Антимайдану. Шоумени започаткували новий тренд.
Отже, влада намагається захистити своє право займатися чим завгодно й не допустити публічного обговорення цього, використовуючи для цього всі можливі інструменти. Але це право вона надала собі сама. І воно зникне після зміни влади, а натомість з’явиться необхідність відповідати в суді за свої дії та можливі злочини. І така можливість їм обов’язково буде надана. Головне — не мовчати. І потім нікому нічого не забути. DIXI.
Першоджерело: https://t.me/BerezaJuice/66424