Коли почалася повномасштабка, герой мого інтервʼю був ще школярем, – пише Ольга Москалюк. Тато – військовий, який одразу поїхав на фронт, а він з мамою ще пережив окупацію, допит росіян, переїзд до Києва, потім і до Польщі. У 18 вирішив: підписує контракт. Воював у піхоті. Нині командує ротою НРК 53-ї бригади Третього армійського корпусу. Має позивний Клевер. Хлопець, який подорослішав на війні.

– Я пройшов перший стрес-тест, де треба було присідати, стрибати, відтискатися, бігати тощо – максимально перевіряли витривалість. Дехто здавався. Я впорався, – згадує в нашій розмові, як починав свій шлях на війні. – Мені сказали, куди і з чим приїжджати. Треба було зібрати необхідні документи. Була проблема з атестатом, бо я ж не міг його фізично забрати з Херсонської області. Мав лише електронний. Зрештою, вирішили це питання.

– І от ви потрапили до “Трійки”…

– Нас була група людей, які проходили спецкурси. До нас приїжджав командир третьої роти другого штурмового батальйону і розказував про свій підрозділ, культ трьох гранат тощо. Виходить, загітував нас. Так і став штурмовиком. Хоча я й хотів в піхоту. У нас спочатку були тренування, бойове злагодження. А потім ми потрапили до Авдіївки. Там з “Трійки” друга штурмова рота і наша третя тримали найскладніші ділянки, де було дуже багато близьких контактів з ворогом.

– Розкажіть, як там завели до себе декілька штурмових груп росіян і знищили.

– Ми по заходу від нашої розвідки дізналися п@дарський пароль: “Белый-белый! Монах-монах!”. У нас на той час були постійні сутички з п@дарами. Вони хотіли просуватися. Командири сказали їм: на карті позначено, що там їхні, то треба йти – так обманювали. Перші групи йшли на розслабоні. Ми одразу їх “розвалювали”. І от якось відбувається перестрілка. Ми розуміємо, що вони нас не бачать. І в моменті просто вирішуємо сказати пароль: “Белый-белый!”. Вони: “Монах-монах!”. І починається уже розмова: “Парни, вы что – свои?”. А ми перед цим в’@бали їхні три “бехи” з десантом, танчик, потрофеїли “калаші”, на яких було написано, з якої вони роти та позивні. В документах – бригада. То ми вже ними й представлялися. Пам’ятаю: Демон з дев’ятої роти (бригаду вже не згадаю). Вони: “О, братанчик!”, Ми: “Давай к нам! У нас тут – за@бись!”. П’ятеро вже йдуть до нас, без напрягу. Ми з двох сторін просто отак махнули чотири ствола хоп і бам-бам-бам-бам! Всіх зах@ярили.

Згодом ще був другий раз, коли п@дари були настільки налякані, що обережно так відповідали. Але ми їх все одно кликали до себе, казали, що свої. Все ж йшли, однак вже обачно. А на той момент навколо нас вже лежало десь 60-70 трупів п@дарів. Ці їх просто обходили. Ми знову ту саму тактику: працюємо з двох сторін з чотирьох стволів. Побачили, що не всіх поклали – кількох “затрьохсотили”, то гранатами закидували й добивали.

– У полон не могли взяти?

– Обстановка не дозволяла. Ти почнеш його брати в полон, а тебе з іншої хати просто застрелять. Там було чимало точок, з яких тебе можна “зняти”. Хоча у нас були спроби взяти в полон деяких “трьохсотих”.

– Як ви з піхоти перейшли на НРК?

– Зараз поясню. Коли я ще був в “школі штурмовика”, уже з’явилися Maviс, FPV тощо. А коли ми були в Семенівці, нам було дуже складно носити провізію, боєприпаси – непроста логістика. Ми ж мали вибудовувати оборону, але не могли закидати для облаштування позицій ті ж самі колоди. Їх же на першій лінії не було. Окопи ми рили з нуля.

А обстріли були шалені – арта постійно крила, ще й дрони почали літати, зокрема FPV-шки, які одразу “потрьохсотили” деяких пацанів. Макар (командир відділення) придумав, що треба зробити так, щоб нам стало легше вирішувати логістичні питання. БПЛА – не вихід. Навіть тим же “Вампіром” ти колоду-дві не понесеш. А це ж проблема! Вони дуже потрібні. Якщо ти не облаштуєшся належним чином, тебе “заплюють” – якщо не артилерія, то дрони. Один-два дні й тебе не буде – в кращому разі будеш “300”. Тож нам довелося шукати варіанти.

Посилання на повну версію інтервʼю

https://censor.net/ua/resonance/4002205/pozyvnyyi-klever-komandyr-roty-nrk-53-yi-brygady-tretogo-armiyiskogo-korpusu

Першоджерело: https://t.me/BerezaJuice/65122